Sviatopolkas Iziaslavičius
| Sviatopolkas Iziaslavičius | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Kijevo Rusios didysis kunigaikštis | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| Riurikovičiai | |||||||||||||||||||
| Gimė | 1050 m. lapkričio 8 d. | ||||||||||||||||||
| Mirė | 1113 m. balandžio 16 d. (62 metai) Višgorodas | ||||||||||||||||||
| Tėvas | Iziaslavas Jaroslavičius | ||||||||||||||||||
| Motina | Gertrūda | ||||||||||||||||||
| Vaikai | Sbislava Sviatopolkovna | ||||||||||||||||||
| Polocko kunigaikštis | |||||||||||||||||||
| Valdė | 1069 m. – 1071 m. (~2 metai) | ||||||||||||||||||
| Pirmtakas | Mstislavas Iziaslavičius | ||||||||||||||||||
| Įpėdinis | Vseslavas Briačislavičius | ||||||||||||||||||
| Naugardo kunigaikštis | |||||||||||||||||||
| Valdė | 1078 m. – 1088 m. (~10 metų) | ||||||||||||||||||
| Pirmtakas | Glebas Sviatoslavičius | ||||||||||||||||||
| Įpėdinis | Mstislavas Vladimirovičius | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
 Vikiteka |
Sviatopolkas Iziaslavičius | ||||||||||||||||||
Sviatopolkas (Michailas) Iziaslavičius (1050 m. lapkričio 8 d.[1] – 1113 m. balandžio 16 d.) – Polocko (1069–1071), Naugardo (1078–1088), Turovo kunigaikštis (1088–1093), Kijevo Rusios didysis kunigaikštis (1093–1113). Kijevo Rusios didžiojo kunigaikščio Iziaslavo Jaroslavičiaus sūnus (galimai nesantuokinis[2]).
Biografija redaguoti
1069 metais tėvas pasodino Sviatopolką Polocke vietoje mirusio Mstislavo Iziaslavičiaus. 1071 metais Vseslavas Briačislavičius, ankstesnis Polocko kunigaikštis, grąžino sau valdžią. Galima daryti prielaidą, kad sekančius dvejus metus Sviatopolkas praleido su tėvu Kijeve. Jau po Iziaslavo grįžimo į Kijevą 1078 metų žiemą Sviatopolkas ėjo kartu su Vladimiru Monomachu į Polocką ir sudegino jo priemiesčius, o po to užėmė Zavolčėje užmušto Glebo Sviatoslavičiaus Naugarde vietą. 1088 metais perėjo į Turovą, dalį nužudytojo Jaropolko Iziaslavičiaus paveldo, užleisdamas vietą Naugarde Vsevolodo Jaroslavičiaus anūkui, Mstislavui.
Santuoka ir vaikai redaguoti
- Pirmoji žmona: vardas nežinomas. Galimai Čekijos kunigaikščio Spitignevo II duktė (sutinkamai su А. V. Nazarenko). Anksčiau laikyta, kad ja buvo Varvara Komnina. Nuo tos santuokos gimė:
- Jaroslavas Sviatopolkovičius (apie 1072–1123 m. gegužė), Vladimiro-Voluinės 1097, 1100–1118 m., Višgorodo 1100–1118 m., Turovo kunigaikštis 1100–1118 m.
- Sbislava (m. 1111); vyras: nuo 1102 arba 1103 m. Lenkijos karalius Boleslovas III Kreivaburnis (1085–1138),[3]
- Predslava; vyras: nuo 1104 m. Almošas Vengras (1068–1129), Chorvatijos karalius
Genealogija redaguoti
| Sviatoslavas Igorevičius | ||||||||||||||||
| Vladimiras Sviatoslavičius | ||||||||||||||||
| Maluša | ||||||||||||||||
| Jaroslavas Išmintingasis | ||||||||||||||||
| Rogvolodas, Polocko kunigaikštis | ||||||||||||||||
| Rogneda Rogvolodovna | ||||||||||||||||
| Iziaslavas Jaroslavičius | ||||||||||||||||
| Erikas VI, Švedijos karalius | ||||||||||||||||
| Olafas, Švedijos karalius | ||||||||||||||||
| Sigrid Išdidžioji | ||||||||||||||||
| Ingegerda, Švedijos princesė | ||||||||||||||||
| Estrid obodritė | ||||||||||||||||
| Sviatopolkas Iziaslavičius | ||||||||||||||||
| Olisava | ||||||||||||||||
Išnašos redaguoti
- ↑ Согласно летописным данным Святополк родился в 1050 году. Точная дата указана только в «Истории Российской…» В. Н. Татищева. Возможно является догадкой Татищева. 8 ноября отмечается Собор Архистратига Михаила.
- ↑ Назаренко, Александр Васильевич Древняя Русь на международных путях. М.: Языки Русской Культуры, 2001. Стр. 550–570.
- ↑ Poland
- ↑ Статья|автор = Корниенко В.В.|заглавие = Молитовний надпис Брячислава Святополковича з Софії Київської|издание = Праці центру пам’ятникознавства|год = 2010|номер = 18|страницы = 211–218|ссылка = http://epigraphica.ru/wp-content/uploads/2014/02/Kornienko-2010d.pdf Archyvuota kopija 2014-08-08 iš Wayback Machine projekto.
Literatūra redaguoti
- Войтович Л. Ізяславичі. Турово-пінські князі. Четвертинські. Сокольські // Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. – 649 с. – ISBN 966-02-1683-1. (укр.)
- Древняя Русь в свете зарубежных источников./ под редакцией Е. А. Мельниковой. – Логос, 1999.
- Пчелов Е. В. Рюриковичи. История династии. – ОЛМА-ПРЕСС, 2002.
- Родословная книга князей и дворян Российских и выезжих (Бархатная книга)
- Коган В.М., Домбровский-Шалагин В.И. Князь Рюрик и его потомки: Историко-генеалогический свод. – СПб.: «Паритет», 2004. – 688 с. – 3000 экз. – ISBN 5-93437-149-5.
- Н. В–н–в. Полоцкие князья // Русский биографический словарь : в 25-ти томах. – СПб.–М., 1896–1918.
- Рыжов К. Все монархи мира. Россия. – М.: Вече, 1998. – 640 с. – 16 000 экз. – ISBN 5-7838-0268-9.
- Славянская энциклопедия. Киевская Русь – Московия: в 2 т. / Автор-составитель В. В. Богуславский. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. – Т. 2. – 816 с. – 5000 экз. – ISBN 5-224-02249-5.